| Halaman dalam topik: < [1 2] | Ще одна жертва механізації Penyiaran jaluran : Roman Bulkiewicz
|
|---|
| ЩЕ аргументи проти стверджуваного спрощення мов | Jan 4, 2010 |
Vassyl Trylis wrote:
"Розвиток" європейських (себто цивілізованих) мов уже років двісті йде шляхом їх спрощення - прагматизації під технологічно-комерційний спосіб життя, обраний західною цивілізацією. Спрощення правил, вихолощення ідіоматики, синоніміки й багато чого іншого відбувається давно й приводить до глибокої прірви між аналітичними (європейськими) і синтетичними (східними) мовами. Забуваючи мову Шекспіра чи "Слова о полку...", ми дивуємось, а то й хіхікаємо з тих мов, де є, кажуть, сотні синонімів на такі "примітивні" слова, як "тигр" або "сніг".
Тільки й різниці, що мовознавці ХІХ ст. припасовували граматику й лексику до рівня живих купців, а нині той рівень доводиться зводити до комп'ютерного інтелекту, контрольованого тими ж таки купцями.
Чи знає хто на те раду?
І песимісти, що бачать "спрощення правил, вихолощення ідіоматики, синоніміки й багато чого іншого" (фактично ж, мабуть, це лише зворотня сторона медалі - див. вище), і "оптимісти", які не хочуть бачити реальних тонкощів-складнощів мови, не хочуть з ними морочитися-клопотатися (і учити!), чекаючи "спрощення" і відмирання всіх-всеньких правил - таких ще більше, сила-силенна, -- всі вони, здається, помиляються, а то й обдурюють себе, якщо дійсно вважають, що світ балакатиме дедалі більш "спрощеною" і, отже, неминуче навіть "примітивізованою" мовою.
Таких прогнозів зараз найбільше пишуть саме для мови англійської.
Але ж "спрощені" мови не працюють і не працюватимуть ще й тому, що вони не можуть висловлювати і передавати всі думки, які людям потрібно і доносити, і розуміти з уже створеного та створюваного.
У цьому світлі подивімося ще й на монументальний провал есператно та інших штучних мов, які й були щонайбільше і "прагматизовані", і "спрощені", і "вихолощені", і "багато чого іншого"! -- ну точнісінько близька як песимістам, так і "оптимістам" ідеальна картина "спрощеної" мови майбутнього, не обтяженої ні складними правилами, ні винятками з них, ні низками синонімів тощо, не кажучи вже й про ідіоми - їх там і бути не могло (крім калькованих).
Це була мрія, ідеально припасована до такої ж моделі "спрощеної" мови майбутнього, ще й усім зрозумілої... Причому не більш віддалена від реальних мов, ніж є віддаленими від останніх сучасні квазімови електронних листів, повідомлень месенджерів та SMS.
І що з того вийшло? -- як одесити приказують, "где вы есть?"...
Як і есперанто, сучасні "живі" мови НЕ можуть бути (занадто) простими за складності життя і думок, яка об'єктивно зростає хоча б завдяки вибухоподібному зростанню обсягів, розмаїття й дедалі більшій кількості "вимірів" інформації, яку мови мусять "перетравлювати" і цим жити.
А ті мови, що не охоплюють всі ці існуючі й нові світи і не "перетравлюють" їхню інформацію (з яких причин - інші пироги), - не матимуть чим жити і поступляться місцем більш всеохопним "їдцям". У кращому випадку - замкнуться на певний час у своїх "світах", де їх "підгодовано".
Повертаємося до того, що "спрощення" мов в одному (багато в чому позірне і таке, що є зовнішньою стороною стандартизації, яка і є зменшенням кількості правил з вибором найбільш корисних і наступним вдосконаленням останніх!) неминуче супроводжується ускладненням в іншому: нові слова, сфери, стилі, жанри й ідіоми тощо та нові значення старих; спеціалізація за темами, субкультурами і територіями і т.д..
При цьому загальна складність мови фактично залишається константою, і кожна мова (і мовна група й сім'я), мабуть, має притаманну їй незмінну межу ТА змінну в часі, але завжди унікальну чисто лінгвістичну структуру власної складності: щось у ній просте, а натомість щось складне.
[Edited at 2010-01-04 23:14 GMT]
| | | | | Очерет(я)ний цукор,ін.словеса від машин узаконено? | Jan 8, 2010 |
У комп’ютерів і людей-«ботів» логіка суто по-машинному залізна: російський «тростник» - це український очерет, отже, і цукор «очеретяний» (!) або навіть «очеретний»!
Цю логіку навдивовижу легко і охоче переймають журналісти, телевізійні оглядачі і посадовці. «Очере... See more У комп’ютерів і людей-«ботів» логіка суто по-машинному залізна: російський «тростник» - це український очерет, отже, і цукор «очеретяний» (!) або навіть «очеретний»!
Цю логіку навдивовижу легко і охоче переймають журналісти, телевізійні оглядачі і посадовці. «Очеретяного цукру» та «очеретяного цукру-сирцЯ» повнісінько в друці і Мережі, на телебаченні і в радіо – тільки в Гуглі ТИСЯЧІ різних посилань! Причому багацько недавніх.
А в «Ресторанах Києва» та інших місцях запросто «очеретного» цукру скуштуєте:
«Ресторани Києва»: «У XVII в. у Росію стали завозити очеретний цукор, із якого разом із пряностями варили льодяники» і т.д.
http://lasoon.com.ua/ukr/articles.php?id=5&id_article=29&&lang=ukr
«використання очеретного цукру для виробництва біопалива може збільшитися»
«Аграрна Україна», www.agrokraina.uaprom.net/n184-bopalivo-mozhe-zashkoditi.html
Щось те «очеретяно-очеретне» єдіво не дуже солодке.
Такий цукор люблю, а якщо є цукрова тростина (не «очерет»), то й цукор має бути тростинний. Принаймні так у мене в підсвідомості записано, а мо', навіть і в BIOS'i. Хіба і невже слід змінювати ці «налаштування» (поки довалюється наше буряківництво і ще завозять «цукру-сирцЯ» з бразильського та кубинського «очерету»)?
Он в англійській мові вживання слів, особливо нових, фактично визначається ”popular usage” (хай і «неправильним», часто-густо нелогічним і непередбачуваним, проте «модним» і/або внесеним у комп’ютерні словники). У газеті «Таймс» буквально минулого тижня є стаття, де цілком серйозно обговорюються не різні варіанти слів (в осн. неологізмів), а which term is most likely to achieve common acceptance, тобто які зі слів «підхоплять» звичайні мовці.
Такий підхід до стандартів лексики, особливо нової, у них свідомий і багато в чому протилежний нашому: нормування і стандартизація мови делегується отому popular usage, а вчені, укладачі словників, викладачі та перекладачі з творців і оборонців норми перетворюються мало не на статистів, що мусять йти за оним popular usage, – але доти, поки воно само не стане нормою (яку вони й фіксують і канонізують)! А про якісь академічні правила та взагалі «правильність» у цій статті та інших подібних або не йдеться, або якщо і йдеться, то з деякою (само)іронією і як про данину застарілій, трішки обтяжливій традиції. А в інших статтях можна запросто прочитати, що This is English, отже, мовляв, rules are вопше “optional”. Втім, тут «сама» мова, вибравши ті слова, що досягли того common acceptance, мінімізуючи кількість правил до найбільш "прийнятних" і "живучих", в осн. все це якраз тиражує, вживає і виконує, і це стосується в першу чергу її "найбагатослівнішої" лексики. Всі навколо пишуть, що в англ. найбільша кількість слів; але якщо наші "похідні" слова з усіма префіксами та суфіксами (і при всьому нашому багатющому словотворі) вважати самостійними словами - а так воно і є, бо й значення у "похідного" інше, - то за кількістю слів англійська нам значно поступиться.
А в нас же як? Можливо, і у нас саме таку словотворчість - через так звані popular usage та common acceptance, за яких правильні й красиві форми часто залишаються у меншості, буде легітимізовано? І те, що люди «вживають», часто з легкої руки якогось не надто інформованого і грамотного розробника (перекладача) комп’ютерного словника або дописувача, буде вважатися довершеною істиною в останній інстанції?
Іншими словами, чи мова, не спромігшись «перетравлювати» нові й старі слова, задовольниться
1) калькуванням а-ля черговий «очеретяний цукор»;
2) дослівним квазіперекладом, word-for-word;
3) транслітераціями ?!
(- що й продовжить вносити у всілякі комп’ютерні словники?)
Але ж що то буде? Будемо «хавати» «очеретяний цукор» із «цукрового очерету» (вже й на нього аж 3.300 посилань у Гуглі, більшість свіжесеньких!) тощо? А найбільш народний текстовий редактор Ворд ще й автоматично виправляє «мультиканальний» на «мультик анальний». Гай-гай, далеченько так можна зайти! Хіба ж підемо у вказаному напрямку?
[Edited at 2010-01-08 16:55 GMT] ▲ Collapse
| | | | | Ще жертви механізації: українська та українці? | Jan 28, 2010 |
Стаття про деякі дива перекладу у виконанні Google Translate: згідно з попередженнями "Українських новин", "Української правди" і колег, програма дуже вибірково ставиться до мов, народів, імен та назв...
Так що у всіх є підстави пильнувати.
" Небайдужий Google до мов. Так, я�... See more Стаття про деякі дива перекладу у виконанні Google Translate: згідно з попередженнями "Українських новин", "Української правди" і колег, програма дуже вибірково ставиться до мов, народів, імен та назв...
Так що у всіх є підстави пильнувати.
" Небайдужий Google до мов. Так, якщо попросити Google перекласти фразу "на русском языке" з російської на українську, він видасть фразу "українською мовою". "
" Особливо не любить Google Translate українців - фразу "Ukrainians are to blame" він перекладає як "Українці САМІ винні". "
Читав осьдечки та на "Українських новинах". ▲ Collapse
| | | | | Halaman dalam topik: < [1 2] | To report site rules violations or get help, contact a site moderator: You can also contact site staff by submitting a support request » Ще одна жертва механізації | Pastey |
|---|
Your smart companion app
Pastey is an innovative desktop application that bridges the gap between human expertise and artificial intelligence. With intuitive keyboard shortcuts, Pastey transforms your source text into AI-powered draft translations.
Find out more » |
| | Anycount & Translation Office 3000 |
|---|
Translation Office 3000
Translation Office 3000 is an advanced accounting tool for freelance translators and small agencies. TO3000 easily and seamlessly integrates with the business life of professional freelance translators.
More info » |
|
| | | | X Sign in to your ProZ.com account... | | | | | |
Login to reply/comment 
Translation news in Ukraine
