| Halaman dalam topik: < [1 2 3 4] > | "Перлиста" рідна мова Penyiaran jaluran : Voloshka
|
|---|
| Правила - то завжди насильство | Mar 9, 2010 |
Roman Bulkiewicz wrote:
Але якийсь елемент насильства над мовним апаратом, може, і є у м'якому р. Моя старша донька, коли вперше побачила живу курку, у віці 2 з чимось роки, то кричала на всю вулицю: "Курка Раба!"  Хоч її ніхто так не вчив.
Насильство стосовно м'якого "р" започатковано, мабуть, ще з часів Рюриковичів.
А діти зазвичай починають говорити за своїми правилами. Кожен з батьків міг би написати свою книгу "Від двох до п'яти". Мій молодший син, наприклад, ще й досі на матір каже "мума", а йому вже майже п'ятдесят. Та, слава Україні, що не "мама", як то було "за совітськими правилами".
| | | | Oleg Delendyk
Ukraine
Local time: 04:20
Bahasa Inggeris hingga Bahasa Rusia
+ ...
| Виходить, чула від когось | Mar 9, 2010 |
Roman Bulkiewicz wrote:
Моя старша донька, коли вперше побачила живу курку, у віці 2 з чимось роки, то кричала на всю вулицю: "Курка Раба!"
Хоч її ніхто так не вчив.
Сподіваюсь, Ви не думаєте, що вона самостійно винайшла це слово. Звичайно, вимова могла бути спотворена дитиною. Інакше це б нагадувало байку Геродота про фараона Псамметиха, який, щоб дізнатися яка мова древніше, звелів віддати двох немовлят на виховання вівчару у відлюдне місце і наказав доповісти, якою мовою вони почнуть говорити.
| | | |
Oleg Delendyk wrote:
Сподіваюсь, Ви не думаєте, що вона самостійно винайшла це слово.
Вона чула від тата з мамою казку про курочку Рябу. Але чомусь їй було зручніше вимовляти твердо: "Раба". Не знаю, чому.
А чим закінчився експеримент Псамметиха?
| | | | Oleg Delendyk
Ukraine
Local time: 04:20
Bahasa Inggeris hingga Bahasa Rusia
+ ...
| Всі діти спотворюють ті чи інші слова | Mar 9, 2010 |
Roman Bulkiewicz wrote:
Вона чула від тата з мамою казку про курочку Рябу. Але чомусь їй було зручніше вимовляти твердо: "Раба". Не знаю, чому.
А чим закінчився експеримент Псамметиха?
Це не дає підстав робити якись висновки.
Нібито перше слово, яке промовили малюки, було "бекос" (фрігійською "хліб").
Л. Успеньський у книзі "Слово о словах" пише, що це була цілковита вигадка. Людина може навчитися мові лише у інших людей.
| | |
|
|
|
Vassyl Trylis wrote:
Пом'якшене р - явний вплив російської.
БРЯЗКАННЯ
У нетрях Наддніпрянщини від моря і до моря
Багряною рядниною зоря бряжчить від горя. (с)
| | | | Vassyl Trylis 
Local time: 04:20
Bahasa Inggeris hingga Bahasa Rusia
+ ...
| Може й перегинаю, це діло таке що... | Mar 10, 2010 |
Roman Bulkiewicz wrote:
А ось із рукописного "малорусскаго простонароднаго лечебнаго травника" початку XVII ст. (передаю сучасними буквами):
"яець озми сколко коурячихъ"
"молитва отъ трясавиці"
Але то все (як і Антонич) не канонічно.
Цікаво, як там все-таки у Шевченка? В Котляревського?
Прямий тиск азійського "рь", гадаю, почався ще до Рюрика, але до "воз"єднання" не мав канонізованих успіхів. А от в часи Котляревського та Шевченка (переді мною ось його рукописна "Більша книжка") саме й канонізувався: їхня ярижка вже однозначно фіксує пом'якшення "р". Але ж Шевченко вчився грамоти в Росії. Або в дячка Московського патріархату. З іншого боку, Шевченко не дуже дотримувався грамоти - отже його незмінне "ря", здавалось би, свідчить, що це була норма усного мовлення.
З третього боку, саме на Звенигородщині ще й сьогодні домінує "бурак" і "раба курка".
Але найвагомішим аргументом, як на мене, є те, що в Європі "ря, рє, рьо" відсутні. (Французьке та німецьке "рю" - це скоріш інша приголосна.) Тому-то європеїзованим емігрантам так важко їх вимовляти, й вони збиваються на "апостроф" (бур'як).
Явище тим і цікаве, що не дуже зрозуміле. Але воно є, і ніким не придумане.
| | | |
Vassyl Trylis wrote:
Але ж Шевченко вчився грамоти в Росії. Або в дячка Московського патріархату.
Але ж слова "ряска" він же не в них навчився? Якщо б він зроду чув "раска", то з якого дива став би писати "ряска"? Чи в оригіналі все-таки "раска"?
Щодо Європи-Азії. Ну ось я цитував же "Русалку": "журю-ся". Укладачі підкреслено дотримуються фонетичного принципу.
| | | | | Тільку ві Львові | Mar 10, 2010 |
Alexander Kupriyanchuk wrote:
Де наші репресовані кляса, лямпа тощо?!
Львівське пиво -- то є кляса!
Робит з хлопа супер-аса!
| | |
|
|
|
| Не лѣпо ли ны бяшетъ, братіе ... | Mar 12, 2010 |
Vassyl Trylis wrote:
А от азійське "рє" в нашу мову так і не змогло влізти...
Кажуть, у Словаччині є таке собі місто Пряшів. Бозна, звідкіля те "ря" там узялося. Мо й справді то "азійський вплив"? А от у Болгарії "Слънчев бряг" так то точно їхнє "ря". Так само, як і "рє" в староболгарських (чи старослов'янських?) словах "река" (річка, ріка), "ремък" (ремінь), "реч" (мова), "ред" (ряд, низка) тощо. А хіба ж не болгари навчили грамоти московських дячків, Тараса Шевченка та й врешті-решт нас з вами? То може й не треба шукати корені української мови та вимови десь там у близькій до нас Азії чи в досить далекій Західній Європі? Чи ми вже й не слов'яни?
Хоча, з іншого боку, якщо взяти все ті ж цукрові буряки, то виявляється, що в них аж ні трішечки слов'янського (українського) й немає. Такий собі німецько-латинський суржик. То чого ж ми так переймаємося тим, як воно зроду-віку вимовлялося українською? Та ще й намагаємось звинуватити навіть з цього приводу "совітські правила", "воз'єднаньння" чи "російський вплив". Не лѣпо, братіе...
[Редактировалось 2010-03-12 04:20 GMT]
| | | | | Ваш бекос, сер | Feb 12, 2011 |
Roman Bulkiewicz wrote:
А чим закінчився експеримент Псамметиха?
Мабуть, великого фараона, -- який так спочатку хотів був переконатися, що саме єгиптяни є народ найдревніший, первинний і божественний, -- дотепні та хитрі фригійці дійсно добряче надурили заради безмитної торгівлі у Єгипті та ін. "божественних" преференцій! А потім, можливо, ще й приплатили Геродоту та ін. грекам гарненький гонорарчик за переповідання їхнього ж креативу про "бекос" (хліб) і, отже, фригійську мову як первинну і божественну.
Отож і не дивно, що саме Фригія деякий час була найбагатшою торговельною державою -- саме ж про фригійського царя Мідаса (Міту) складено легенду про те, що все, чого він торкався, оберталося на щире золото! Мабуть, це вони ж про себе і вигадали, а кінцівку про те, що цар-крез через це не міг їсти-пити, додумали вже греки, які тоді страшенно заздрили багатим сусідам-фригійцям (як раніше заздрили троянцям).
От вам і золотий "бекос"! А про саму фригійську мову відомо мало. Кажуть, що індоєвропейська, родичка фракійської з ілірійською і далека родичка давньогрецької. Зате достеменно відомо, до у Фракії жили і мушки (мосхи) — народ, що говорив, як гадають, кавказькою мовою картвельскої групи. Причому їх було настільки багато, що в Ассірії й Урарту їхнім іменем називали всю Фригію.
Так от, слово "бекос" я чував із розповідей однієї блакинтоокої бабусеньки із Закавказзя, яка казала, що саме так у їхньому високогірному селищі називають традиційний сорт хліба! Ну не пройшло і якихось там 2,5 тисяч років... От і не вірте після цього у переселення душ...
Це ж слово, трішки видозмінене, є також в одному з основних діалектів мови басків (і чи не той самий корінь також в назви цього народу, га?). Є й інші "випадкові збіги"...
На власні очі бачив, як один баск своєю мовою якимось дивом цілком органічно порозумівся у розмові зі старим грузином, який ніяких мов, крім грузинської, до ладу не знав (навіть без вина і баранця швидко виявилось, що у них мови чимось надивовижу схожі). Це вже потім я читав деякі праці Зицаря та ін. баскологів, які доводили кавказько-баскську мовну спорідненість (часом переконливо, а часом натягнуто, як на замовлення). І "бекос", серед іншого, там таки фігурує... До речі, гасконець (басконець!) д'Артаньян - теж чистокровний баск. А поведінкою і темпераментом аж дуже на грузина схожий... Як, подейкують, були/є схожі знамениті баски: від королів Наварри, Ігнатія Лойоли, Хуана Себастьяна Делькано, Васко да Гами, деяких конкістадорів і, навпаки, великого визволителя Латинської Америки Симона Болівара до Еви Перон, Пласідо Домінго і Валерія Харламова (обидва баски по матері), Пако Рабана, Мішеля Камдессю та Долорес Ібаррурі (Пассіонарії), а також плеяди яскравих футболістів.
Коротше, Псамметих через ті слова й зараз, через 2,5 тисячі років, довго би дивувався... Мабуть, через триваючий єгипетский Майдан великий повелитель таки став би лінгвістом і перекладачем
[Edited at 2011-02-13 12:58 GMT]
| | | | | Хо додомку: їстки, питки, спатки/спатоньки/спатоні | Feb 12, 2011 |
Це справжні слова дитини, що хоче "додомку", "їстоньки", "спатоньки"...
Отже, зменшувальні суфікси як засоби створення пестливого і/або "дитячого" тону навіть У... ДІЄСЛОВАХ (геніально багатий словотвір!):
їстоньки, питоньки, спатоньки (і навіть спатоні а-л�... See more Це справжні слова дитини, що хоче "додомку", "їстоньки", "спатоньки"...
Отже, зменшувальні суфікси як засоби створення пестливого і/або "дитячого" тону навіть У... ДІЄСЛОВАХ (геніально багатий словотвір!):
їстоньки, питоньки, спатоньки (і навіть спатоні а-ля колисанка), ... ;
їстки, питки, спатки, ... .
Навряд чи щось подібне є в інших мовах!
У російській, втім, є щось на зразок цього -- "кушать", але поширилося це дієслово замість "есть" завдяки хрестоматійному "Не изволите откушать-с, ...?" -- як вчили доповідати слуг у панських будинках.
Ну, хіба що у японській можна віднайти щось подібне до нашого "спатки" або "їстки". Там існують спеціальні "ввічливі" закінчення для "пом'якшення" значення дієслів... І є чимало людей, які завжди тільки з цими закінченнями в дієсловах і говорять, і ніяк не інакше. А їхні щоякнайгіпервишуканіші вислови ввічливості і мова дитячої літератури взагалі інколи вражають...
[Edited at 2011-02-12 22:40 GMT] ▲ Collapse
| | | | Jarema
Ukraine
Local time: 04:20
Ahli (2003)
Bahasa Jerman hingga Bahasa Rusia
+ ...
Penyelaras forum ini
Цитата з патенту:
"Подальше витяг масла на екстракційної установки проводиться шляхом розігріву гарячим пором з додаванням розчинника гексану методом протитоку до змісту приблизно 1-3%; залишилася після цього частина насіння і називається екстракційним шротом."
| | |
|
|
|
Oleg Delendyk
Ukraine
Local time: 04:20
Bahasa Inggeris hingga Bahasa Rusia
+ ...
| Хто б мені сказав, чому | Nov 17, 2014 |
багато хто з українців каже "5 (10, 20...) гривнів",хоча на кожній купюрі написано "гривень"? І це не лише тітки на базарі (які, за Гоголем, усі відьми), але й провізори в аптеці, й посадовці (сам по ТБ чув). Коли я декого питаю, чому так кажуть, відповідають: "А яка різниця?" Але ніхто ж не скаже "вишнів"!
[Редактировалось 2014-11-17 18:43 GMT]
| | | | mk_lab
Ukraine
Ahli (2004)
Bahasa Inggeris hingga Bahasa Rusia
+ ...
| З рублями плутають | Nov 18, 2014 |
Oleg Delendyk wrote:
багато хто з українців каже "5 (10, 20...) гривнів", хоча на кожній купюрі написано "гривень"?
Не забули ще. 5-10-20 рублiв. А деякi (досить багато хто) так i каже - рублi, замiсь гривнi. I зовсiм мало хто каже правильно - "гривня", а не "гривна"
[Edited at 2014-11-19 08:25 GMT]
| | | | Oleg Delendyk
Ukraine
Local time: 04:20
Bahasa Inggeris hingga Bahasa Rusia
+ ...
| Хто-небудь знає, що це таке? | Nov 23, 2014 |
"Головний біль напруги" ( з реклами на ТБ).
| | | | | Halaman dalam topik: < [1 2 3 4] > | To report site rules violations or get help, contact a site moderator: You can also contact site staff by submitting a support request » "Перлиста" рідна мова | CafeTran Espresso | You've never met a CAT tool this clever!
Translate faster & easier, using a sophisticated CAT tool built by a translator / developer.
Accept jobs from clients who use Trados, MemoQ, Wordfast & major CAT tools.
Download and start using CafeTran Espresso -- for free
Buy now! » |
| | Wordfast Pro | Translation Memory Software for Any Platform
Exclusive discount for ProZ.com users!
Save over 13% when purchasing Wordfast Pro through ProZ.com. Wordfast is the world's #1 provider of platform-independent Translation Memory software. Consistently ranked the most user-friendly and highest value
Buy now! » |
|
| | | | X Sign in to your ProZ.com account... | | | | | |
Login to reply/comment 
Translation news in Ukraine
